the end......

А знаєш так багато часу пройшло від тоді, як я тебе бачила останній раз.6 місяців...6 місяців без тебе. Уже не відчуваю твоєї руки в моїй руці, твого погляду на моєму тілі, твоїх слів, навіть твого мовчання.Тебе немає.Але ти залишився у моїх думках, у моєму серці назавжди.Ти не кохаєш мене, я знаю.Я це розумію, як нічо інше.і знаєш, мені зараз не боляче.уже не боляче.Ти пішов по-англійськи.А я і не зрозуміла, чи то був сон, чи справді тебе немає. Нічого не сказав, а я відпустила.Я дала тобі піти.Самій вже було так взажко, до болю в серці, то тошноти вранці. Відкривши очі, я знала, шо ти є у моєму житті, але що ненадовго. Коли кохаєш, але не отримуєш нічого взамін, це дуже важко.Це нереально важко.Ти відчуваєш себе непотрібною, просто якоюсь забутою іграшкою з дитинства.Нііііі, нііі, не іграшкою.Я помиляюсь.З тобою я ніколи не відчувала себе нею.
А знаєш, за цей час, який ми разом, за всі 6 років, я так і не зуміла запитати тебе, хто я для тебе.Друзі???Смішно.Дружби ж такої не буває. Тоді хто?Що між нами?Фрі лав?Дивно.Ми ніколи і нічого один одному не обіцяли, але злимось один на одного, якшо нам шось не подобається.Це неправильно.
Ох, мені було важко.Закутавшись в тепле одіяло, під Океан Ельзи, я ревіла у подушку. Тихими літніми вечорами я гуляла одинока по парку і мріяла.Але в деякі хвилини хотілось просто, щоб хтось пригорнув до себе і помовчав.Інколи хотілось кричати в тишину, в бездну.Ніхто б не почув, але може стало б легше?
Мовчиш?Ти нічого ніколи не відповідаєш на ці слова.Ти гордий.Тебе злять мої вчинки, але ти не будеш мені цього говорити.А я бачу.Все ж таки не один рік тебе знаю, а цілих 6!!!!
Друзі кажуть, шо я зациклилась на тобі, ідеалізувала.Це не так.Мені тяжко пояснити, а їм зрозуміти, що без тебе немає нічого.Нічого!Поки є ти, є надія.Надія на те, що пройдуть роки і все зміниться, що я перестану видаляти і знову зберігати твій номер телефону, що накінець я перестану шось тобі доказувати, що накінець ти зрозумієш, яка я тобі дорога.А, а якшо ні, тоді я піду.Тихо і беззвучно закрию за собою двері і піду в нікуди.Я буду вільна, без надії.Я не буду думати про тебе і про нас.Я не оглянусь, а ти не покличеш і так закінчиться наша любов.І ти вже не повернеш ніколи, бо я піду по справжньому.Просто піду.А коли ти усвідомлюєш, що більше на цю сторінку не повернешся, то ти назавжди її перегортаєш.Так і я зроблю.А поки що the end......